Колір каналізаційної труби — це не примха виробника і не маркетинговий хід. Оранжеві та сірі труби ПВХ відрізняються не тільки зовні, а й за призначенням, товщиною стінки та здатністю витримувати навантаження. Плутають їх часто, і це призводить до реальних проблем: труба лопається під вагою землі, деформується від морозу або просто не витримує тиску грунтових вод.
Розберемось, що до чого, і де яку трубу класти, щоб потім не довелось розкопувати двір повторно.
Сіра труба — це про будинок
Сірі труби ПВХ роблять для внутрішньої каналізації. Це той самий трубопровід, який ховається в стінах, йде під стяжкою, з’єднує унітаз зі стояком, веде від кухонної мийки до загального випуску. Одним словом — усе, що знаходиться всередині будівлі і не контактує з грунтом напряму.
Стінка в сірих труб тонша, ніж в оранжевих того ж діаметра. Це логічно: усередині будинку немає навантаження від землі, немає ризику, що по трубі проїде техніка чи що на неї тиснутиме промерзлий грунт. Тому виробник закладає менший запас міцності — і це не недолік, а економічно виправдане рішення.
Ще один момент — вогнестійкість. Сірі труби зазвичай мають нижчу температуру самозагасання, тому в них іноді додають антипірени, особливо якщо мова про труби для вентиляції каналізаційних стояків у багатоквартирних будинках. У приватному секторі це не так критично, але знати варто.
Де ставлять сірі труби:
- від сантехприладів (унітаз, ванна, мийка, пральна машина) до стояка;
- вертикальні стояки в будинку;
- горизонтальна розводка під стяжкою підлоги, якщо труба не виходить за межі фундаменту;
- вентиляційні виводи каналізації на дах.
Головне правило просте: якщо труба не покидає межі будівлі і не закопується в грунт — беремо сіру.
Оранжева труба — для вулиці і землі
Оранжеві труби (їх ще називають рудими, або “трубами для зовнішньої каналізації”) розраховані на зовсім інші умови. Вони кладуться в траншею, засипаються землею, і на них постійно діє вага грунту, а іноді й транспорту, якщо трубопровід проходить під проїздом чи парковкою.
Стінка тут суттєво товща за клас SN4 або навіть SN8 (це показник кільцевої жорсткості — здатності труби протистояти зовнішньому тиску без деформації). Чим вище цифра SN, тим глибше можна закладати трубу і тим спокійніше вона переживе морози, підвищену вологість грунту чи руху землі під час замерзання-відтавання.
Сама пластмаса теж інша за складом — з добавками, що підвищують стійкість до ультрафіолету (труба ж якийсь час може лежати на відкритому повітрі до засипки) і до низьких температур, які взимку в грунті на глибині промерзання зустрічаються не рідко.
Де використовують оранжеві труби:
- зовнішня каналізація від будинку до септика чи вигрібної ями;
- траси, що йдуть під дорогами, доріжками, ділянками з проїздом техніки;
- каналізаційні виводи в приватних будинках, які закопуються на глибину 0,5–2 метри;
- об’єднання кількох будинків в одну систему водовідведення (якщо мова про кооператив чи кілька будівель на одній ділянці).
Чому не можна поміняти їх місцями
Тут все просто з фізикою. Якщо покласти сіру трубу в землю — вона банально не витримає тиску грунту. Через рік-два, а часом і раніше, труба деформується, дає тріщини, і каналізація починає підтікати прямо в грунт. Виявити це складно: симптоми з’являються поступово — неприємний запах на ділянці, просідання землі, застій води в системі.
Зворотна ситуація — оранжева труба всередині будинку — не так небезпечна технічно, але економічно нераціональна. Товща стінка означає більшу вагу, вищу ціну, а гнучкість монтажу всередині приміщення від цього тільки страждає: важче зігнути, важче підігнати під складну розводку в санвузлі.
Були випадки, коли майстри економили і клали сіру трубу під фундамент або на невеликій глибині біля будинку, розраховуючи, що там навантаження мінімальне. Іноді це навіть працює якийсь час. Але після сильних дощів, коли грунт розмокає і “тягне” на трубу додаткову вагу, або взимку, коли верхній шар землі промерзає і тисне сильніше — сіра труба просто не витримує. Ремонт зовнішньої каналізації — це завжди розкопки, а розкопувати ділянку з готовим благоустроєм чи бруківкою — задоволення не з дешевих.
А що з жовтими трубами
Іноді на будівельних майданчиках зустрічаються труби яскраво-жовтого кольору. Це не каналізація взагалі — жовтий колір традиційно позначає газові труби ПЕ (поліетиленові). Плутати їх з оранжевою каналізацією не варто, хоч кольори і схожі на перший погляд. Якщо бачите жовту трубу на ділянці — це газопровід, і працювати з нею потрібно за зовсім іншими правилами і, зазвичай, із залученням газової служби.
Як з’єднувати сіру і оранжеву трубу між собою
Момент, де сіра труба обов’язково зустрічається з оранжевою — це вихід каналізації з будинку назовні. Всередині йде сіра розводка, а за межами фундаменту вона переходить в оранжеву зовнішню магістраль.
Для стику використовують спеціальний перехідний елемент — муфту або трійник з ущільнювальним гумовим кільцем, іноді просто нарощують діаметр через редукційну муфту, якщо труби різного калібру (всередині часто ставлять 110 мм, назовні — теж 110 або 160 мм, залежно від об’ємів стоків).
Важливий нюанс — місце виходу труби з фундаменту треба захищати. Грунт біля будинку рухається сильніше, ніж на віддалі, через сезонні коливання і роботу самого фундаменту. Тому на цій ділянці іноді додатково обгортають трубу утеплювачем чи ставлять гільзу, щоб уберегти стик від зайвого навантаження.
Кілька практичних порад перед покупкою
Перш ніж їхати на будівельний ринок, варто визначитись з проектом — скільки метрів труби піде на внутрішню розводку, а скільки на зовнішню, і на яку глибину планується закладка зовнішньої каналізації в конкретному регіоні (глибина промерзання грунту в Києві й, наприклад, у Харкові трохи відрізняється).
Для зовнішньої мережі краще не економити на класі жорсткості. Якщо труба лежить під проїзною частиною чи там, де взимку розчищають снігоприбиральною технікою — беріть SN8, навіть якщо продавець каже, що SN4 “теж підійде”. Різниця в ціні невелика, а спокою більше.
Для внутрішньої розводки принципової різниці між виробниками зазвичай немає — головне, щоб діаметр сходився з наявною сантехнікою і фітингами. Стандарт для унітазу — 110 мм, для мийки чи ванни часто достатньо 50 мм.
Підсумок
Сіра труба — для дому, оранжева — для вулиці і грунту. Різниця не лише в кольорі, а в товщині стінки, складі матеріалу і здатності витримувати зовнішнє навантаження. Переплутати їх — значить наразитись на протікання, деформацію чи повторні розкопки через рік-два. Перед покупкою краще один раз розібратись, яка труба піде куди, ніж потім переробляти вже готову каналізацію.