Запах з каналізації в квартирі — це майже завжди питання тиску і зворотного ходу газів чи навіть стічних вод по трубі. Найчастіше винен несправний або взагалі відсутній зворотний клапан. Штука ця копійчана, а рятує від капітального ремонту і нервів, коли сусіди знизу засмітили стояк, а вода йде до вас через унітаз чи трап у ванній.
Розберемось, який клапан брати, куди його ставити і на що дивитись при виборі, щоб не витратити гроші даремно.
Навіщо взагалі потрібен зворотний клапан
Каналізаційна система працює на самопливі — вода йде вниз під дією гравітації. Але якщо стояк забитий, або в мережі раптом підскочив тиск (буває при роботі каналізаційних насосів чи під час злив великого об’єму води одразу з кількох квартир), потік може піти в зворотному напрямку. Тоді все, що зливали сусіди, опиняється у вас.
Клапан — це просто механічний затвор. Пропускає воду в одну сторону, в іншу — блокує. Простий принцип, але без нього приватний будинок з вигрібною ямою чи багатоповерхівка зі старим стояком регулярно “дарують” мешканцям нижніх поверхів неприємні сюрпризи.
Окрема історія — запах без будь-якого зворотного руху рідини. Тут причина частіше в пересохлому гідрозатворі (те саме, чому в літньому будиночку тхне з унітазу після довгої відсутності) або в поганій вентиляції стояка. Зворотний клапан тут не панацея, хоча деякі моделі з мембраною частково затримують і газ.
Типи зворотних клапанів для каналізації
На ринку зустрічаються три основні конструкції, і плутати їх не варто — призначення різне.
Клапан з поворотною заслінкою (диском). Класика. Всередині корпусу — диск на осі, він відкривається під тиском води, що йде в потрібному напрямку, і закривається під власною вагою чи пружиною, коли потік зупиняється або йде назад. Підходить для горизонтальних ділянок труб, де є хоч трохи ухилу.
Мембранний клапан. Замість диска — гнучка гумова мембрана, яка деформується від потоку. Такі клапани компактніші, їх ставлять навіть на невеликих трубах діаметром 40-50 мм, наприклад під раковиною чи пральною машиною. Мембрана менш надійна на великих діаметрах, зате чудово справляється з невеликим тиском.
Кульковий клапан. Куля перекриває отвір при зворотному русі. Використовується рідше в побутовій каналізації, частіше в промислових системах або на насосних станціях. Для квартири зазвичай надлишковий варіант.
Ще є поділ за способом монтажу — накручувані на різьбу, вставні (муфтові) і фланцеві. Для квартири в 99% випадків підійде муфтовий або накручуваний варіант — простіше врізати в існуючу трубу без зайвої зварки чи клею.
На який діаметр орієнтуватись
Тут все прив’язано до труби, куди клапан ставиться:
- 40-50 мм — під мийку, пральну чи посудомийну машину, іноді під душову кабіну;
- 100-110 мм — стандартний діаметр стояка в багатоповерхівках, під ним ставлять клапан на весь стояк або на вихід з унітазу;
- 150 мм і більше — це вже приватні будинки з великим об’ємом стоків або підключення до зовнішньої каналізації чи септика.
Помилка, яку роблю бачив не раз — купують клапан “на око”, а потім він або не влазить в трубу, або, навпаки, теліпається і протікає по стиках. Міряйте зовнішній і внутрішній діаметр труби рулеткою чи штангенциркулем перед походом в магазин, а краще візьміть з собою шматок старої труби чи фітинг.
Куди ставити клапан у квартирі
Найпоширеніше рішення — врізати клапан прямо в стояк, якщо є технічна можливість і згода керуючої компанії (в багатоквартирних будинках стояк — загальнобудинкове майно, самовільно різати його не завжди можна, хоча на практиці роблять часто).
Другий варіант, простіший і законніший — поставити клапан локально, на виході з унітазу або на трубі під ванною/трапом у санвузлі. Це не рятує від затоплення через засмічений стояк повністю, зате блокує запах і зворотний рух саме через ту точку, де клапан стоїть.
Третій сценарій, актуальний для приватних будинків — клапан на вводі в зовнішню каналізацію або септик. Тут часто ставлять потужніші моделі, розраховані на весь об’єм стоків будинку, і додатково монтують ревізійний люк поруч, щоб можна було прочистити систему, якщо клапан таки заб’ється.
Матеріал корпусу — на що звернути увагу
Пластикові клапани (поліпропілен, ПВХ) — найпоширеніший варіант для квартир. Легкі, не іржавіють, ціна доступна. Мінус — менш стійкі до різких перепадів температури і механічних ударів, хоча для побутової каналізації цього зазвичай достатньо.
Чавунні та латунні клапани зустрічаються рідше, переважно в приватних будинках чи на промислових об’єктах. Служать довше, витримують більший тиск, але і коштують суттєво дорожче, та й монтаж складніший — потрібна різьба чи фланцеве з’єднання.
Гумова мембрана всередині — окрема тема. Дешеві клапани мають мембрану з силікону низької якості, яка через рік-два дубіє і перестає щільно закриватися. Тому дивіться на маркування виробника і, якщо є можливість, беріть моделі з силіконовою або EPDM-мембраною — вона довговічніша за звичайну гуму.
Типові помилки при виборі й монтажі
Найчастіша проблема — ставлять клапан на ділянку без достатнього ухилу. Диск чи мембрана в такому випадку не закриваються повністю під власною вагою, і клапан фактично не працює як зворотний.
Друга помилка — ігнорування напрямку стрілки на корпусі. Здається, дрібниця, але переплутати сторони при монтажі дуже легко, особливо коли працюєте в тісному просторі під мийкою чи в стояковій шахті. Клапан, поставлений навпаки, або взагалі не пропускає воду, або пропускає в обидва боки — толку нуль.
Ще один момент — забувають про доступ для обслуговування. Зворотні клапани з часом забиваються волоссям, жиром, дрібним сміттям, і їх потрібно періодично чистити. Якщо поставити клапан у місці, куди потім не дістатись без розбирання половини сантехніки — рано чи пізно доведеться ламати стіну чи короб.
Кілька практичних порад перед покупкою
Перш ніж йти в магазин, подивіться відгуки саме на модель, а не тільки на бренд — навіть у відомих виробників трапляються невдалі партії з мембранами, які швидко втрачають еластичність.
Не женіться за найдешевшим варіантом, якщо клапан ставиться на стояк — там ціна помилки вища, ніж на локальній трубі під раковиною. Різниця в 150-200 гривень між бюджетною і середньою моделлю окупається одним врятованим ремонтом стелі у сусідів знизу.
Якщо не впевнені, який тип клапана підходить під вашу трубу і схему розводки — краще проконсультуватись з сантехніком або хоча б показати фото ділянки труби консультанту в магазині. Іноді простіше і дешевше поставити два невеликі локальні клапани, ніж один великий на весь стояк, особливо якщо доступ до стояка обмежений.
Зворотний клапан — це той рідкісний випадок в сантехніці, коли невелика деталь ціною в кілька сотень гривень реально захищає від великих проблем. Головне — правильно підібрати діаметр, не переплутати напрямок монтажу і залишити собі доступ для чистки. Тоді про запах з каналізації і несподівані “подарунки” від сусідів можна забути надовго.