Скільки води насправді потрібно тримати вдома
Коли комунальники попереджають про плановий ремонт мереж на добу-дві, більшість згадує про запас води тільки коли кран вже сухий. А потім біжить набирати у пляшки з-під соку, бо іншої тари вдома немає.
Норма проста: мінімум 3 літри питної води на людину на день. Це для пиття і готування їжі. Але якщо рахувати ще й гігієнічні потреби — миття рук, чищення зубів, змивання унітазу — цифра зростає до 15-20 літрів на людину на добу. Сім’я з чотирьох осіб на три дні відключення — це вже під 200-240 літрів. Звучить багато, але насправді це просто дві-три звичні пластикові бочки або кілька великих каністр.
У приватному будинку простіше — там зазвичай є місце для більшої ємності. У квартирі доводиться викручуватись, і про це нижче.
Яку тару використовувати
Пляшки з-під молока чи соку — погана ідея для довгострокового зберігання. Пластик там тонкий, не харчовий у прямому сенсі, та й запахи залишкові можуть псувати воду. Краще брати спеціальні каністри з харчового пластику, які продаються в господарських магазинах або на будівельних базах.
Для квартири зручні варіанти:
- каністри на 5-10 літрів — компактні, легко переносити, можна поставити в шафу чи під ліжко;
- бутлі на 19 літрів (ті самі, що для кулерів) — займають більше місця, але тримають запас надовго;
- складані каністри-мішки — займають мінімум простору, коли порожні, зручно тримати в запасі “на всякий випадок”.
Для будинку з ділянкою є сенс подумати про пластикову ємність на 500-1000 літрів — так званий єврокуб. Він трохи громіздкий, зате запас закривається одним махом і не треба щотижня оновлювати десяток бутлів.
Скляну тару для великих обсягів краще не брати — важка, б’ється, і при заморозках взимку може лопнути, якщо ємність стоїть десь у гаражі чи підвалі без опалення.
Де зберігати запас, щоб вода не зіпсувалась
Пряме сонячне світло — головний ворог. Під УФ-променями в пластику починають розмножуватись водорості й бактерії, навіть якщо вода спочатку була чистою. Тому шафа, підвал, темна кімната — ідеально. Балкон з панорамним склом — погано, особливо влітку.
Температура має значення так само. Заморожування води в закритій ємності — це ризик, що каністра лусне, тому взимку в неопалюваному гаражі краще тримати воду не по самі краї, а з невеликим запасом простору зверху.
Ще один момент, про який часто забувають — запах приміщення. Пластикова тара трохи “дихає”, і якщо поруч зберігаються хімікати, бензин чи фарба, вода може набути стороннього присмаку. Ставте бутлі окремо від побутової хімії.
Як довго можна тримати воду без псування
Ідеальний варіант — набирати свіжу воду з крана і зберігати у щільно закритій ємності. За правильних умов (темрява, прохолода, чистий контейнер) вода з водогону зберігається до 6 місяців без помітних змін якості. Але це не означає, що можна набрати раз і забути на рік.
Практична рекомендація — оновлювати запас кожні 3-4 місяці. Стару воду не обов’язково виливати — цілком підійде для поливу рослин, миття підлоги чи прибирання.
Якщо є сумніви щодо якості води перед зберіганням — можна додати кілька крапель звичайного хлорного відбілювача без ароматизаторів (приблизно 2 краплі на літр), це продовжить термін зберігання. Але для щоденного питного запасу простіше й безпечніше просто регулярно оновлювати воду, ніж бавитись з дозуванням хімії.
Автономні системи для тих, хто хоче більше комфорту
Каністри — це базовий рівень захисту. Якщо хочеться, щоб під час відключення в кранах все одно текла вода майже як завжди, варто подумати про накопичувальний бак з насосною станцією.
Схема працює так: великий бак (від 100 до кількох тисяч літрів залежно від потреб) підключається до системи водопостачання будинку через насосну станцію з автоматикою. Коли централізоване водопостачання є — бак поповнюється і одночасно живить будинок. Коли воду вимикають — насосна станція автоматично перемикається на подачу з накопиченого об’єму.
Такий варіант доречний для приватних будинків, де є місце під баком у підвалі чи технічному приміщенні. Для квартири це майже нереалізовано — і місця немає, і монтаж складніший через спільні комунікації будинку.
Ще один поширений сценарій в приватному секторі — свердловина або колодязь як резервне джерело. Якщо вода з централізованої мережі зникла, а свердловина є — насос качає воду безпосередньо звідти. Головне — не забувати про фільтрацію, бо якість свердловинної води часто відрізняється від водопровідної, і без фільтра для заліза чи пом’якшення можна отримати неприємні сюрпризи для труб і побутової техніки.
Типові помилки при створенні запасу
Найчастіша помилка — набрати воду один раз і забути про неї на роки. Через рік-два в закритій каністрі можуть з’явитись пластівці, помутніння, неприємний запах, навіть якщо зовні пляшка виглядає нормально.
Друга помилка — зберігати всю воду в одному місці. Якщо це підвал приватного будинку і туди ж потрапить вода під час паводку чи прориву труби — весь запас можна втратити одночасно. Краще розподілити тару в двох-трьох місцях.
Третя — ігнорувати технічну воду. Питна вода — це важливо, але для змивання унітазу чи миття підлоги підійде звичайна вода з ванни чи тазів, набрана заздалегідь. Багато хто про це забуває і витрачає питний запас на побутові потреби, хоча простіше заздалегідь наповнити ванну водою перед плановим відключенням.
Ще нюанс — етикетки з датою набору. Здається дрібницею, але коли в шафі стоїть п’ять однакових каністр, зрозуміти, яку набирали три місяці тому, а яку — рік, буває непросто. Звичайний маркер на кришці економить час і нерви.
Що робити перед плановим відключенням
Якщо про відключення відомо заздалегідь — а комунальні служби зазвичай попереджають про плановий ремонт хоча б за день-два — варто зробити кілька простих речей.
Наповнити водою ванну чи великі каструлі для технічних потреб. Перевірити, чи достатньо питної води в наявних каністрах, і за потреби докупити чи набрати свіжу. Заповнити пляшки для холодильника — холодна вода під рукою це просто приємніше, ніж тепла з каністри в спекотний день.
Якщо в будинку є бойлер — краще не зливати з нього воду до останнього моменту, бо в разі відключення саме бойлер може стати додатковим невеликим резервом технічної води (хоча пити її не варто через можливий контакт з нагрівальним елементом та накип).
—
Резервний запас води — це не про паніку і не про підготовку до катастрофи. Це звичайна побутова звичка, як тримати вдома аптечку чи запасні лампочки. Кілька каністр у шафі, оновлення раз на сезон, і план на випадок довгого відключення — цього вистачає для більшості ситуацій. А для приватного будинку варто подумати і про більш серйозне рішення у вигляді накопичувального баку — воно окупається вже після першої серйозної аварії в мережі.